Загальні ергономічні вимоги для організації робочого місця користувача ПЕОМ (ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 122032-78, ГОСТ 22269-76). Ці вимоги встановлюють основні параметри робочого місця, оснащеного дисплеєм, і враховують особливість виконуваних робіт.

Параметри робочого місця повинні бути наступними

Площа кабінету, в якому буде проходити робота повинна бути не менш 6 м², а об’єм не менш 24 м³. Для внутрішньої обробки приміщення повинні використовуватися дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі – 0,7-0,8; для стін – 0,5-0,6; для підлоги – 0,3-0,5.

Конструкція робочого столу повинна забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання. Конструкція крісла повинна забезпечувати підтримку раціональної робочої пози під час роботи з відео-дисплейним терміналом (Далі ВДТ) і ПЕОМ, дозволяти змінювати позу з метою зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової області і спини для попередження розвитку втоми працюючого (згідно з ГОСТ 12.2.032-78). Поверхня сидіння, спинки та інших елементів стільця (крісла) повинна бути напівм'якою, з покриттям, що не електризується, неслизьке та повітронепроникне, що забезпечує легке очищення від забруднення.

Висота робочої поверхні столу, за відсутності можливості її регулювання повинна складати 725 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною – не менше 500 мм, не менше 450 мм в глибину на рівні колін і на рівні простягнутої ноги – не менше 650 мм. Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг, має ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах 150 мм за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 градусів.

Відстань від очей користувача до екрану дисплея має становити 500-700 мм. Кут зору 10-20°, але не більше 40°; кут між верхнім краєм дисплея і рівнем очей користувача має становити не менше 10°. Кращим є розташування екрану перпендикулярно до лінії зору користувача.

Робочі місця по відношенню до світлових прорізів повинні розташовуватися не ближче 3 м так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Освітленість також впливає на стан здоров'я і працездатність людини. У відповідності зі СНіП 11-4-79 встановлені наступні вимоги до освітленості:

Для штучного освітлення:

• Комбіноване освітлення – освітленість 1500 лк;
• Загальне освітлення – освітленість 400 лк.

Для природного освітлення:

• Верхнє або комбіноване освітлення – коефіцієнт природної освітленості (далі КПО) 10%;
• Бічне освітлення – КПО 3.5%.

Для суміщеного освітлення:

• Верхнє або комбіноване освітлення – КПО 3-6%;
• Бічне освітлення – КПО 1.1-2%.

До основних показників, що визначають умови здорової роботи, належать: фон, контраст об'єкта з фоном, видимість, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації освітленості.

Фон характеризується коефіцієнтом відбиття. Контраст об'єкта з фоном (К) характеризується співвідношенням яскравості розглянутого об'єкта (точки, лінії, знаки) і фону. Оскільки роботи користувача ПЕОМ відносяться до категорії 1а – легкі фізичні роботи (роботи проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням, з енерговитратами до 120 ккал / годину), необхідно дотримуватися наступних норм: коефіцієнт відображення більше 0,4, тобто світлий фон; контраст об'єкта з фоном великий і середній при К більше 0,2 (згідно СНіП 11-4-79).

У полі зору користувача ПЕОМ має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1 (СНіП 11-4-79). У зв'язку з цим дисплей ПЕОМ повинен відповідати наступним вимогам:

• Яскравість свічення екрану не менше 100 кд/м;
• Мінімальний розмір світної точки для кольорового дисплея не більше 0,6 мм ;
• Контрастність зображення знаку – не менше 0,8;
• Низькочастотне тремтіння зображення в діапазоні 0,05-1,0 Гц повинно знаходитися в межах 0,1 мм;
• Екран повинен мати покриття антивідблиску;
• Відеомонітор повинен бути обладнаний поворотним майданчиком, що дозволяє переміщати відеотермінал в горизонтальній і вертикальній площинах в межах 130-220 мм і змінювати кут нахилу на 10-15 мм.

Коефіцієнт відбиття світла матеріалами і обладнанням всередині приміщень має велике значення для освітлення: чим більше світла відбивається від поверхонь, тим вище освітленість. Коефіцієнт відображення відповідно повинен бути для: стелі 60-70%, стін 40-50%, підлоги 30%, для інших поверхонь 30-40%.

Результати досліджень показують, що найбільшою мірою негативний фізіологічний вплив на операторів ПК пов'язаний з дискомфортними зоровими умовами через неправильно спроектоване освітлення. Згідно СНіП II-4-79 освітленість на горизонтальній площині робочого місця оператора ЕОМ повинна складати 400 лк при висоті цій площині 0,8 м над підлогою.

Вимоги до освітленості і повітряного середовища в робочій зоні

Світловий клімат визначає зоровий дискомфорт. Запобігти шкідливому впливу освітлення можна шляхом правильного підбору системи освітлення, джерел світла (за їх спектрального складу випромінювання), світильників. Коли штучне світло змішується з природним, рекомендується використовувати лампи за спектральним складом найбільш близькі до сонячного світла. Світильники слід вибирати з розсіювачами, а блискучі деталі освітлювального обладнання, що можуть потрапити в поле зору оператора, повинні бути замінені на матові. Розташовувати робоче місце, обладнане дисплеєм, необхідно таким чином, щоб у полі зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходиться і безпосередньо за спиною оператора. Вікна в приміщеннях з дисплеями обладнають шторами з коефіцієнтом відображення 0,5 ... 0,7, стіни фарбують матовою фарбою з коефіцієнтом відображення 0,4 ... 0,6. Світловий клімат може бути поліпшений шляхом встановлення спеціальних антивідблискових контрастних фільтрів, однак при виборі типу фільтра необхідно враховувати умови роботи з комп'ютером, оскільки оптимальні значення коефіцієнтів пропускання і дзеркального відображення фільтрів залежать від освітленості робочого місця і типу джерела світла.

Враховуючи великий вплив освітлення на працездатність оператора при роботі з комп'ютером, проведемо розрахунок необхідної освітленості в приміщенні з дисплеями при наступних умовах: гігієнічна норма освітленості на горизонтальній поверхні на рівні робочого місця оператора – 400 лк; ширина приміщення – 7 м, довжина – 8 м, висота – 3 м. Коефіцієнт відбиття від стелі – 70, від стін – 50, від робочих поверхонь – 30. Повітряне середовище – нормальне (вміст пилу, диму й кіптяви не більше 5 мг/м³).

Повітряне середовище в робочій зоні визначається мікрокліматом виробничого приміщення. Величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря на робочих місцях з дисплеями повинні відповідати допустимим значенням, які встановлені ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ для категорії робіт 1а (легкі фізичні роботи, вироблені сидячи і супроводжуються незначною фізичною напругою до 120 ккал/год.). Згідно з цим документом допустимі значення температури повітря в приміщенні становлять 19-25 °С, відносної вологості повітря – 55%, швидкості руху повітря на рівні особи – 0,1 м/С. При наявності досить комфортного робочого середовища атмосферний тиск по ГОСТ 21552-84 ССБТ може змінюватися від 84 до 107 кПа (630 ... 800 мм рт. ст.).

Шум несприятливий для людини, особливо при тривалому впливі. В оператора це виражається в зниженні працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%), у прискоренні розвитку зорового стомлення, зміну відчуття кольору, підвищенні витрати енергії (на 17%). Тривалий та інтенсивний шум значно знижує продуктивність праці і призводить до зростання кількості помилок у роботі. У відділі головного економіста шум може створюватися телефонними дзвінками та розмовами, системними блоками та клавіатурою ПЕОМ. Так само джерелами шуму можуть бути системи кондиціювання та вентилювання повітря, існують і зовнішні джерела шуму (наприклад, працюють агрегати на вулиці).

Допустимі рівні звуку на робочих місцях

Допустимі рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам «Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях» № 3223-85. Згідно з цими нормами в приміщенні, де працює користувач ПЕОМ для забезпечення оптимальної робочої середовища рівень шуму не повинен перевищувати 60 дБ. Основними заходами боротьби з шумом згідно з ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ є ліквідація або ослаблення джерела шуму шляхом застосування звукопоглинаючих матеріалів у конструкціях механізмів, використання коштів звукопоглинання і раціональна планування виробничого приміщення.

Випромінювання ПК можуть бути небезпечними для здоров'я. Низькочастотні поля при тривалому опроміненні сидять біля ПК людей можуть привести до порушень самих різних фізіологічних процесів. Відповідно до ГОСТ 27016-86 і ГОСТ 27954-88 потужність дози рентгенівського випромінювання в будь-якій точці простору на відстані 5 см від екрану відеомонітора при 41 годинному робочому тижні не повинна перевищувати 100 мкР/год (0,03 мкР/с), а інтенсивність ультрафіолетового випромінювання – 10 Вт/м².

В даний час випускаються вибухобезпечні відеомонітори. За способом захисту людини від ураження електричним струмом дисплеї виготовляються відповідно з 1-м класом захисту за ГОСТ 25861-84, тому кабель живлення дисплея має вилку з трьома виводами, один з яких заземлюючий.

Для забезпечення ПДУ чинників робочого середовища на робочих місцях у необхідних випадках використовуються спеціальні засоби захисту працюючих. Способи захисту бувають активними і пасивними. Способи активного захисту засновані на виявленні джерел несприятливих факторів і вплив на них. У випадках неможливості здійснення активного захисту застосовується пасивна, за якої джерела несприятливих факторів залишаються, але здійснюються заходи, спрямовані на попередження вплив цих факторів на людину. Пасивна захист може бути колективного та індивідуального. Розглянемо колективні засоби захисту оператора ПК.

Висока температура повітря негативно позначається на функціональному стані людини. Всі основні електронні блоки ПК мають вбудовані вентилятори для забезпечення стабільних температурних режимів їх функціонування, тому при створенні комфортних умов роботи особливу увагу необхідно приділити шляхам відводу повітря (припливно-витяжної вентиляції).

Для захисту від електростатичного потенціалу і, певною мірою, від електричної складової змінного електромагнітного поля (ЕМП) можуть бути використані згадані вище антиблискові контрастуючі фільтри на екрани дисплеїв.