Лісові гриби можна успішно штучно вирощувати – «висівати» спорами. Є кілька способів посіву грибів.

Наприклад, можна старі, перезрілі капелюшки грибів покласти на новому місці під деревами і прикрити їх зверху мохом або опалим листям. Щоб збільшити ймовірність сходів грибів, потрібно час від часу зволожувати лісову підстилку в тому місці, де знаходяться капелюшки грибів.

Дещо вдосконалений спосіб посадки білих грибів: капелюшки білих грибів (зрілих) зрізалися, переверталися нижньою стороною вгору і доставлялися до місця посадки, де їх розрізали на невеликі шматочки та підсушували на сонці.

У місці посадки дерев’яною лопаткою піднімали верхній шар дернини, куди клали посадковий матеріал, після чого дернина злегка ущільнювалася.

Урожай грибів – мінімум за 2 роки. А можна просто капелюшок дозрілого гриба покласти на аркуш чистого паперу – за добу на папір висипляться спори гриба, якими можна робити посів.

Грибники-ентузіасти запропонували ще один спосіб: капелюшки дозрілих грибів вкладаються у посудину з дощовою водою і витримуються там близько доби. Потім цим грибним місивом, що містить мільярд спорів, поливають ту ділянку лісу, в якій раніше не росли гриби.

Таким чином можна виростити у себе білі гриби на плантації площею 12 м2 і збирати урожай по 50-60 першосортних білих грибів з 1 м2. Щоправда, ділянку під посів потрібно спеціально готувати: покласти свіжий кінський гній шаром 12-15 см, потім зверху суміш, що складається з 4 частин дерену, 3 частин прілого листя, 2 частин гнилого дерева та 1 частини глини.

Цими прийомами гриби можна вирощувати як у себе на городі, так і в лісі. Білі гриби можна розводити ще й так.

У другій половині серпня – на початку вересня підшукуються великі білі нечервиві гриби, у яких низ капелюшка зелений (вони в цей час зустрічаються частіше, ніж дрібні). Потім підбирається хороша багатостовбурна (два або три) береза 30-40-річного віку, що зростає або на підстилці з гниючої хвої, листя і гілочок, опалих з дерев, або ж у місцях, де була дрібна трава білоус. За наявності високої трави або осоки, а також у низинах, де довго стоїть весняна вода, займатися розведенням білих грибів не рекомендується.

Зробивши під березою по колу від стовбура 3-4 невеликі ямки глибиною 2-3 см, на відстані близько 1 м, у них закладається щіпка зеленої грибної маси, яку потім рисипають землею. Вся ця нехитра операція проводиться по можливості в сиру, але без стійких дощів і посух погоду. На третьому році в період, коли достигає малина в міських садах, протягом місяця через кожні 2-3 дні грибник спостерігає за результатами «посіву».

Поради грибникам:

• Ніколи не куштуйте у лісі сирі гриби.
• Не кладіть у кошик незнайомі та малознайомі гриби.
• Не беріть гриби, в яких на основі ніжки є клубнеподібне потовщення, покрите розірваною оболонкою.
• Не збирайте перерослі старі гриби – у таких грибах накопичено багато токсичних речовин.
• Гриби краще збирати при мряці або великій вологості повітря. У спеку і посуху в грибах дуже швидко накопичуються токсини.
• Не беріть гриби поруч з автомобільними дорогами та біля міст. У таких місцях гриби буквально просякнуті вихлопними газами та іншими отруйними відходами.
• Не збивайте ногами непотрібні Вам грибочки. У лісі вони комусь і знадобляться. Не варто забувати – в лісі Ви просто гість.