Відноситься до ідентифікаційного маркування, тобто службової інформації, від якого споживач не має практично ніякої користі.
Стосовно штрих-кодів серед покупців існує кілька оманливих тлумачень.
Найпоширенішим є думка, що по перших двом-трьом цифрам штрих-коду можна визначити країну походження товару.
Насправді ці цифри вказують усього лише на національну організацію, у якій було зареєстровано підприємство-товаровиробник.
Наприклад, українське підприємство, яке поставляє товар у Німеччину, на законних підставах може зареєструватися там і використовувати в штрих-коді номер цієї країни. А можна зареєструватися й у декількох країнах на тих самих підставах.
Інше оманливе тлумачення про те, що штрих-код може наносити тільки виготовлювач товару.
Насправді переважне право належить власникові товарного знаку (бренду), потім – виробникові, потім – постачальникові, якщо попередні особи або організації чомусь не захотіли відзначити товар штрих-кодом.
Наприклад, на виготовлені в Київській області й реалізованих у Києві пляшках газованих солодких напоїв нанесено бельгійський штрих-код, який належить власникові рецепту та торгівельної марки.
Ще одна омана – що по штрих-коду можна довідатися про споживчі властивості товару – про фасон, колір, розмір, строк придатності і т.д. Там нічого такого немає. Уся подібна інформація зберігається в електронному каталозі виробника, до якого у покупця немає доступу.
По штрих-коду можливо лише визначити країну реєстрації та перевірити автентичність товару.
Виробники здійснюють друк етикетки зі штрих-кодом за стандартом міжнародної організації EAN International який складається з 13 цифр.
Перші 2 цифри являють собою код країни, що випливають 5 цифр – код підприємства-виготовлювача або продавця, далі 5 цифр – це код товару, і остання – це цифра для контролю правильності сканування.
- Код країни
- Код виробника
- Код товару
- Контрольна цифра
- Знак товару, виготовленого по ліцензії
- Скласти цифри, що стоять на парних місцях:
8 +0 +2 +7 +0 +1 = 18 - Отриману суму помножити на 3:
18x3 = 54 - Скласти цифри, що стоять на непарних місцях, без контрольної цифри:
4 +2 +0 +4 +0 +0 = 10 - Скласти числа, зазначені в пунктах 2 і 3:
54 +10 = 64 - Відкинути десятки:
одержимо 4 - З 10 відняти отримане в пункті 5:
10 – 4 = 6
Якщо отримана після розрахунку цифра не співпадає з контрольною цифрою у штрих-коді, це означає, що товар зроблений незаконно.
Для коду країни-виробника відводиться два або три знаки, а для коду підприємства - чотири або п'ять. Товари, що мають великі розміри, можуть мати короткий код, що складається з восьми цифр - EAN-8.
Як правило, код країни привласнюється Міжнародною асоціацією EAN.
Звертаємо увагу споживачів на те, що код країни ніколи не складається з однієї цифри. Іноді код, нанесений на етикетку, не відповідає країні виробнику заявленої на упаковці, тут причин може бути кілька. Перша: фірма була зареєстрована і отримала код не у своїй країні, а в тій, куди спрямований основний експорт її продукції. Друга: товар був виготовлений на дочірньому підприємстві. Третя: можливо, товар був виготовлений в одній країні, але за ліцензією фірми з іншої країни. Четверта - коли засновниками підприємства стають декілька фірм з різних держав.
ШТРИХ-КОДИ КРАЇН:
Австралія – 93 | Канада – 00-09 | Сальвадор – 740-745 |
Австрія – 90-91 | Кіпр – 529 | Сербія – 860 |
Аргентина – 779 | Китай – 690-691 | Сінгапур – 888 |
Бельгія – 54 | Колумбія – 770 | Словаччина – 858 |
Болгарія – 380 | Коста-Ріка – 740-745 | Словенія – 383 |
Болівія – 777 | Куба – 850 | США – 00-09 |
Боснія і Герцеговина – 387 | Латвія – 475 | Таїланд – 885 |
Бразилія – 789 | Литва – 477 | Тайвань – 471 |
Великобританія – 50 | Люксембург – 54 | Туніс – 619 |
Угорщина – 599 | Мавританія – 609 | Туреччина – 869 |
Венесуела – 759 | Малайзія – 955 | Україна – 482 |
В'єтнам – 893 | Мальта – 535 | Уругвай – 773 |
Гваделупа – 489 | Марокко й Західна Сахара – 611 | Філіппіни – 480 |
Гватемала – 740-745 | Мексика – 750 | Фінляндія – 64 |
Німеччина – 400-440 | Молдова – 484 | Франція – 30-37 |
Гондурас – 740-745 | Нідерланди – 87 | Хорватія – 385 |
Греція – 520 | Нікарагуа – 740-745 | Чехія – 859 |
Данія – 57 | Нова Зеландія – 94 | Чилі– 780 |
Домініканська республіка – 746 | Норвегія – 70 | Швейцарія – 76 |
Ізраїль – 729 | Панама – 740-745 | Швеція – 73 |
Індія – 890 | Парагвай – 784 | Шрі-Ланка – 479 |
Індонезія – 899 | Перу – 775 | Еквадор – 786 |
Ірландія – 539 | Польща – 590 | Естонія – 474 |
Ісландія – 569 | Португалія – 560 | Південна Корея – 880 |
Іспанія – 84 | Росія – 460 | Південно-Африканська Республіка – 600-601 |
Італія – 80-83 | Румунія – 594 | Японія – 49 |